Пошукові системи та інтелектуальна власність

Усе частіше пошукові системи та інші системи агрегації інформації з інтернету стають об’єктами переслідування за порушення інтелектуальної власності.
На цей раз “під обстріл” знову попав Гугл – Франс Прес подало в суд позов сумою 17 млн доларів на Гугл за порушення копірайту при републікації на своїй службі Google News новин агенства. http://news.com.com/2100-1030_3-5626341.html
Нагадаю, що дана служба автоматично агрегує новини з різноманітних джерел, рангує їх, і найважливіші виводить на чільні сторінки та забезпечує можливість тематичного пошуку по новинах.
Основними напрямками, по яких виникають проблеми глобальних сервісів з копірайтом є:

  • Результати пошуку по “брендах”
  • Контекстна реклама по “брендах”
  • Видача та кешування інформації, що захищена копірайтом

Результати пошуку по “брендах”
У першому випадку власники брендів пробують відстоювати свої права щодо того, що їхні бренди незаконно використовуються іншими для популяризації себе в інтернеті.
Тут є два основні аспекти. Перше – у результатах пошуку по популярних брендах часто на перших місцях не сайти, що офіційно представляють бренд, а інші сайти, де згадується даний бренд. Особливо критичною стає ситуація, коли при пошуку по слову, яке є брендом, піднімаются на гору сторінки, які насправді є антирекламою бренду або належать конкуренту власника бренда. Наприклад (гіпотетична ситуація) – при пошуку по слову “мерседес” піднялася би сторінка “Форд”.
У цій ситуації власники глобальних служб відбиваются від власників брендів таким аргументом, як автоматичність рангування результатів пошуку та відсутність ручного втручання в цей процес. Крім того, представники пошуківців натякають на погану оптимізацію сайту та рекомендують провести відповідний комплекс робіт по оптимізації сайту та замовити контекстну рекламу.
Власники брендів вважають такий підхід шантажем та кажуть по відсутність безпосередніх доказів щодо невтручання людини в алгоритм та справжню об’єктивність алгоритма (хто-зна, а може там передбачена штучна песимізація щодо комерційних сайтів? Теоретично, такі речі є можливими).

Контекстна реклама по “брендах”
Тут ситуація іще складніша. А позиції пошуківців іще гірші. По своїй суті контекстна реклама схожа на звичайні результати роботи пошукових систем, проте основним критерієм рангування, є те хто більше заплатив за рекламу.
От і виникає питання – чи можлива реклама сторонніх сайтів по словах, що є реєстрованими марками.
Адже, припустимо, ви хочете продавати “Опелі”. Ви ж можете пропонувати їх і тим хто шукає в інтернеті “Мерседес”.
Деякі власники брендів категорично “проти” такого використання їхнього бренда. Проти того ж Гугла уже були успішні судові позови щодо заборони показу сторонньої реклами по бренду. Адже сама суть торгової марки в тому що вона повинна приносити користь її власнику, а не стороннім особам. Вони ж (власники) вкладають гроші в розкрутку бренду!
Проте, для пошуківців даний варіант є дуже неприємним. Адже, немає гарантії, що власник торгової марки захоче розмістити рекламу по даному слову. А якщо враховати вимогу, що алгоритм пошуківця повинен на чільне місце виводити сайт власника бренда при пошуку бренда, то така реклама напевно не буде розміщена – навіщо рекламувати себе якщо твій сайт і так нагорі а реклама конкурентів заборонена? От і виходить, що пошуківець працюватиме “на благодійних засадах”. Що, звичайно, є для нього недопустимо.

Видача та кешування інформації, що захищена копірайтом
Тут також існує конфлікт. Чи можливе копіювання та репродукування інформації, що захищене копірайтом? Чому, якщо якийсь “Василько” запозичить собі на сайт авторський матеріал з серйозного сайту, то сайт крадія буде закрито, а проти крадія буде розпочато переслідування, а коли те саме робить пошуківець – то все нормально?
Формально різниця дуже мала. Посилання на автоматику процесу недоречне –адже “Василько” також може автоматизувати процес викрадення матеріалів. А якщо він назве свій сайт “Супер сеарч енжін”? То різниця стає зовсім віртуальною.
Найчастіше згадуваний аргумент у цій дискусії – файл robots.txt, який ніби то регламентує використання пошуківцями матеріалів сайту.
Але насправді це не так, і robots.txt жодного відношення до захисту копірайту не має і мати не може. Адже він призначений для інших цілей (цілей технічного характеру – регламентування взаємодії агента та сервера) і, взагалі, носить лише рекомендаційний характер. Детальніше:

  • Даний файл забороняє скачування сторінки роботом (точніше не радить йому це робити). Але матеріал сайту уже може знаходитися в базі пошуківця (якщо раніше обмеження в robots.txt не було), або потрапити в базу іншим шляхом (наприклад, опосердкованим збором інформації). Більше того, теоретично (я підкреслюю – теоретично) матеріал в базу може бути внесений вручну.
  • Ідеологія даного файлу протилежна ідеології копірайту. Адже в robots.txt записується що не можна скачувати пошуківцю, а в традиціях копірайту – навпаки, власник вказує, що можна брати. Тобто це є принципово різні політики оперування інформацією, і вимагати від власника інформації, щоби він усе заборонене вніс в robots.txt – некоректно і не правильно.
  • Даний файл (robots.txt) – не має жодного юридичного підтвердження, чого не можна сказати про правила копірайту. Вони уже досить добре і детально описані в законодавстві багатьох країн.
  • Сучасні технології програмних агентів взагалі погано вписуються в морально застарілу ідеологію robots.txt – найпростіший приклад – автоматизоване періодичне скачування rss-каналу модним тепер ПЗ для читання новин. Чи поширюється на них правила robots.txt? Чіткої відповіді ніхто дати не зможе. Адже, “на хлопський розум”– не поширюється. Але, якщо в мене на комп’ютері стоїть система локального пошуку – то я отримую уже власний пошуківець з роботом! А як же ж заборона в robots.txt?

Роблячи висновок з усього написаного, відзначу – на сьогодні стосунки в сфері використання різних захищених форм інтелектуальної власності глобальними пошуковими, рекламними і новинними сервісами є практично неврегульованими. Що відкриває на майбутнє імовірність появи усе більшого числа усе сенсаційніших позовів.

Чим це скінчиться? Важко сказати. Можу навести пару варіантів з множини можливих:
Усе залишатиметься так як є. З “юридичною вознею”, епізодичними втратами на судові позови і тп.

Позивачі отримають ряд блискучих та ефективних перемог, що спричинить лавину нових позовів. Тут уже можливе:

  • просто припинення функціонування глобальних сервісів
  • перехід на платну основу з відрахуваннями власникам копірайту
  • локалізація пошуку по країнам та по незахищеним масивам даних
  • Позови перестануть задовольнятися взагалі. Це приведе до ефективної боротьби з копірайтом і появи псевдопошукових машин, які під виглядом пошуку видаватимуть користувачам піратські копії масивів даних, новин, сторінок тощо. З’являться і інші види порушень, які вдасться безкарно здійснювати. Що в кінцевому результаті призведе до перегляду понять інтелектуальної власності взагалі
воздуходувка echo pb 770 купить цена в москве Саморобки. Прикраси своїми руками Гарні місця! Варто відвідати в Україні Гарні місця! Чудеса!!