Я, як викладач, з великим сумом мушу відзначити байдужість частини батьків та дітей-абітурієнтів щодо вибору майбутнього фаху :(
В результаті діти поступають далеко не на ті спеціальності, на які би їм вартувало. Вибір здійснюється або по "модній назві" або за інерцією.
Перший випадок особливо болючий для майбутнього студента. Адже тепер в період комерціалізації освіти кожен освітній заклад прагне ефектніше подати свої спеціальності, називаючи кафедри та факультети якомога модніше.
От і поступає абітурієнт на "курорти і туризм" не усвідомлюючи, що там його вчитимуть економіці, а не ходінню по горах,або на "Прикладну лінгвістику", не усвідомлюючи, що його чекає щонайменше 50% предметів на компютерну тематику з числа тих, що він вивчатиме. Або на "Культуру", не розуміючи, що готують там бібліотекарів :(. Я не проти бібліотекарів, але вважаю, що кожен має усвідомлювати, на яку спеціальність він збирається потратити 5-6 років свого життя.
Звичайно, можна сказати що це вина ВУЗу. Проте для комерційних вузів - це спосіб вижити і покраще продати свій товар (освіту). А державні вузи, хоч і чесніші в цьому питанні, але настильки громіздкі, що в них просто нема ефективної системи розяснення, що де вчать.
Але в будь-якому разі вирішується доля абітурієнта, а не когось іншого. Тому він чи його батьки повинні чітко розуміти куди він іде вчитися і які навчальні предмети його чекають. Якщо такої інформації нема - можна
1 Сходити в деканат та на кафедри, куди планується поступати. Вам дадуть розяснення
2 Подивитися розклад - побачити які предмети вивчають студенти. Теоретично можна попросити навчальні плани для ознайомлення (хоча розкладу уже достатньо для попереднього аналізу).
3 Взяти приватні консультації в студентів старших курсів, випускників та викладачів, щодо напряму освіти. Думаю, не відмовлять. Притому до суб'єктивних оцінок студентів не раджу прислухатися, краще попросити показати конспект чи інші навчальні матеріали. Випускники та викладачі - уже більш об'єктивні в своїх судженнях.
4 Попитатися у загалу (зокрема в Інтернеті)
5 Поцікавитися в кадрових агенствах (на сайтах, відділах працевлаштування, кадровиків і тп) щодо реального та перспективного попиту на ринку на фахівців вибраної спеціальності.
Задіяння згаданих (і інших механізмів) дозволило би з мінімальними втратами часу (день-два максимум) зрозуміти чи вибрана спеціальність буде справді цікавою для майбутнього студента, чи він вчитиметься лише заради "корочки" чи броні від призову.