Андрій Пелещишин. Особистий сайт

В останньому віснику ВАК України (№8 від 2008 року) є опубліковано проект закону України "Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації". Проект підготував ВАК України за дорученням Кабінету міністрів.
Звичайно, враховуючи стан у політиці, важко прогнозувати що цей проект буде розглянуто найближчим часом на ВР, чи хоча би на Кабміні.
Проте з цього документа та супроводжуючої його доповіді голови ВАКу Мачуліна можна простежити основну тенденцію на найближчі роки. Що важливо для всіх хто пише дисертації - треба знати, до чого готуватися і на що орієнтуватися.

Мова піде не про “ту” карму, а про карму – як інтегрований показник авторитетності/популярності учасника у деяких великих Веб-спільнотах.
На цей маленький допис мене наштовхнула тема на одній з таких спільнот – російській “Хабрі” - http://habrahabr.ru/blog/sandbox/44060.html , де чоловік пропонує новачкам спільноти карму в кредит.

У нас на Форумі Рідного Міста вже кілька раз піднімалося питання використання НЛП і подібних технологій маніпулювання людьми. Потібні теми жваво обговорюються і в інших середовищах.

27 березня 2008 року відбувся захист моєї дисертаційної роботи "Методи та засоби позиціонування сайтів в системі World Wide Web" на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 01.05.03 "Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин та систем".
У дисертації вирішено важливу науково-прикладну проблему побудови методів та засобів формування позиції сайту в системі WWW, які би забезпечували ефективність функціонування сайту на тривалу перспективу, стійкість до зовнішніх впливів та змін у глобальному середовищі. Для вирішення цієї проблеми запропоновано модель глобальної системи WWW, що охоплює загальну формалізацію WWW та правил глобального середовища, позиційну модель сайту та аудиторії сайту, що є орієнтованою на опис та вирішення завдань позиціонування сайтів. Формалізовано механізми та процес формування позиції сайту у глобальній системі WWW та запропоновано методи їхнього покращання шляхом зміни тематики сайтів, організації ефективної взаємодії сайтів, керованих спільнот користувачів та холдингів сайтів.
У прикладному аспекті розроблено методи ефективного позиціонування сайтів різних типів у системі WWW, методи та алгоритми побудови Веб-холдингів задля покращання позиціонування окремих сайтів та автоматизовану систему керування Веб-холдингом. Експериментальні дані підтвердили достовірність постановки задачі та побудованих формальних моделей і ефективність запропонованих методів і засобів позиціонування сайтів.
Детальнішу інформацію про роботу, зокрема її зміст та фрагменти підготую пізніше

Побачила світ моя авторська наукова монографія "Позиціонування сайтів в глобальному інформаційному середовищі", Видавництво Львівської Політехніки, 2007р.
У монографії досліджено та вирішено важливу науково-технічну проблему позиціонування сайтів у глобальній системі World Wide Web. Для розв'язання цієї проблеми виявилося необхідним розглянути широке коло питань, зокрема розробити формальні моделі глобальної системи WWW, її окремих складових, сайтів та аудиторії сайтів, методи ефективного позиціонування сайтів різних типів у системі WWW, методи та алгоритми побудови Веб-холдингів з метою покращання позиціонування окремих сайтів та автоматизовану систему керування Веб-холдингом.
Книга призначена для спеціалістів з проектування, розробки та позиціонування Веб-сайтів, науковців у галузі глобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та студентів відповідних спеціальностей.
Мир чудес

Найпопулярнішим сервісом миттєвих повідомлень на просторах СНД була і є така собі ICQ. Якось так історично склалося, що не мати і не користати ICQ є практично моветоном для активного користувача Інтернету в наших краях. Навіть мене, що я дуже не люблю цей сервіс, життя таки заставляє інколи ним користати.

У продовж останніх років одною з найважливіших задач сайтобудування є задача популяризації сайту.
Існують різні підходи до вирішення даної задачі. Проте, для більшості з них характерним є боротьба за покращання позиції сайту в пошукових системах. Дана задача вимагає досить компексного аналізу сайту на всіх етапах розв'язання. Причому аналізу достатньо специфічного – аналізу не стільки “внутрішнього”, коли аналізується вміст, структура чи журнали сайту, а “зовнішнього”, коли аналізується ставлення WWW до сайту.

Оптимізація форумів та інших форм спільнот користувачів WWW
Дана стаття була написана і лише зараз опублікована у науковому віснику “Львівської Політехніки”. З організаційних причин вона пролежала 2 роки у видавництві. Тому в цій статті ви не знайдете терміну Веб 2.0, який тоді це просто не існував. Проте, про своїй суті стаття саме про це – як керувати та оптимізовувати Інтернет-спільноти, базове поняття для Веб 2.0

Що ж таке все-таки Веб 2.0? І в чому проблема України?
Я вже був написав статтю на тему Веб 2.0 http://it.ridne.net/uaweb2 , проте стаття була написана для одного науково-популярного українського видання і так і застряла (поки що, сподіваюся) в редакції. Я змучився чекати і кинув її в Мережу. Після цього я отримав непоганий зворотній зв'язок від читачів, з відгуків яких я зрозумів, що далеко не все там у статті очевидно. Крім того, тема Веб 2.0 та Уанету почала обговорюватися і широким загалом, зокрема в дискусійному листі Вебман.
Тому зараз пишу виключно для Вебу – простіше та практичніше.
Отже давайте з початку.

Глобальне середовище World Wide Web на сьогодні є безпрецедентним і унікальним інформаційним ресурсом, який об’єднує в собі величезні об’єми інформації. Розвиток цього глобального середовища є одним з ключових напрямків глобалізації та розвитку цивілізації.
Кількість користувачів Інтернет зараз у світі сягає мільярда і продовжує швидко зростати. У цьому рості приймають участь традиційно високотехнологічні країни (Північна Америка, Європа, далекосхідний регіон), проте останнім часом спостерігається також стрімкий ріст популярності Інтернет і в країнах третього світу
Україна приймає активну участь у розвитку даного середовища. WWW поступово займає домінуюче місце серед засобів пошуку, передачі інформації, спілкування в Україні. По різних даних, в Україні активними користувачами Інтернету є від 15% до 20% населення. Вплив WWW на українську громаду постійно зростає, складаючи серйозну конкуренцію електронним ЗМІ та друкованим виданням.
Проте, зі сумом можна зазначити, що на сьогодні Україна та українська нація не використовує в належній мірі потенціал WWW для свого розвитку, більше того, деякі тенденції розвитку WWW та Інтернету породжують обгрунтовані перестороги щодо можливих нових загроз для України. Причиною такої ситуації є не стільки характер сучасних технологій (розвиток Веб-технологій носить досить об'єктивний характер і не може класифікуватися як ворожий Україні), скільки пасивність України у формуванні структури та правил WWW.

Технологія AJAX стрімко увірвалася в типовий набір технологій формування Веб-сторінок і зараз набуває ще більшої популярності.
Вперше користувачі близько познайомилися з AJAX в новій пошті Google Mail (Gmail) і були вражені високою інтерактивністю Веб-сторінок та їхньою “легкістю” під час змін. Фактично, по інтерактивності такі сторінки вже більше співмірні з локальними програмами “офісного” класу ніж з традиційними HTML-сторінками.
Я не буду зараз вдаватися в деталі технології (це тема для окремого матеріалу, і сподіваюся, що такий матеріал в нас на сайті ще зявиться), відмічу коротко що суть технології наступна. Браузер, окрім статичного HTML разом зі сторінкою підтягує досить хитрий JavaScript код, який постійно тримає звязок зі сервером, отримує потрібні інструкції зі сервера, і відповідно до них модифікує код сторінки (сторінка видозмінюється).
Детальніше про технологію можна почитати наприклад тут http://en.wikipedia.org/wiki/Ajax_%28programming%29
У цій статті мова дещо про інше. Річ у тім, що окрім броузерів сторінки сайту “переглядають” і роботи пошукових систем. А для них звичайно AJAX не значить нічого, і замість AJAX-сторінок вони бачать пусте місце, або стартовий статичний HMTL-код сторінки.
Тут і виникає певна проблема. Попри всю зручність і ефектність сайт виконаний по технології AJAX може для пошукової системи бути пустим місцем. Тобто відвідувачі на сайт з пошуківців потрапляти не будуть. А таку розкіш можуть дозволити далеко не всі власники сайтів.
Коли я вперше познайомився з AJAX, моя думка щодо технології з наведеної вище причини була цілком негативною.
Проте, при детальнішому розгляді стає зрозуміло, що не все так погано. Більше того, використання AJAX для деяких типів сайтів за певних умов може стати навіть корисним з точки зору позиціонування в пошукових системах.

ЛемінгНет - отакий термін придумав, помітивши, що і на ФоРуМі не обійшлося без обговорення чергового проекту для бажаючих побігати натовпом на ще один "суперпроект" (а хоча чого в лапках - проект справді супер, настільки легко люди напевно ще ніколи гроші не віддавали, навіть Кролика Тобі їсти не довелося).
ЛемінгНет - мережа для лемінгів, знаєте є такі чарівні тваринки, які періодично збираються в купки по мільйону (!) і біжать топитися в найближчу водойму.

Невелика стаття провідного фахівця з юзабіліті Веб-сайтів Якоба Нільсена Search Engines as Leeches on the Web уже встигла трохи наробити шуму.
Як і багато інших теоретиків та практиків Веб-технологій, Якоб Нільсен звернув увагу на те, що пошукові системи часто позбавляють користувача потреби заходити на сайт, з якого отримано інформацію.
Нільсен стверджує, що має місце тенденція до зміни характеру запитів користувачів до пошукових машин в напрямку конкретизації. Як наслідок, часто користувач задовольняє свою інформаційну потребу, просто переглядаючи результати пошуку. Важко сказати, наскільки правий Нільсен, але слід мати на увазі, що він має серйозну аналітичну службу, яка досліджує поведінку людей у Вебі.
Відзначу також, що деякі аналогічні проблеми взаємодії пошукових машин та інших сайтів уже обговорювалися на ІТ-Аналітика (зокрема ось тут - Пошукові системи та інтелектуальна власність )
У своїй статті Нільсен фактично декларує необхідність виходу сайтів з під залежності від пошукових систем.
У завершальній частині статті автор пропонує власникам сайтів ряд механізмів, які мають допомогти звільнитися від такої залежності. Це зокрема наступні засоби:

Метою форуму є організація плідної дискусії з усіх питань життя Львова, України, Європи та світу.
На форумі обговорюється культура, музика, господарка, політика, відпочинок, розваги, туризм, інформаційні технології та багато іншого.

Уже пару днів Google припинив публічну трансляцію рангу сторінок, зокрема не відображається PageRank у популярному Google Toolbar та його клонах, не видається PageRank також і на публічних сервісах.

Це може значити одне з двох
1 - виникла якась технічна проблема (наприклад упав відповідний сервер Гугла)
2 - Гугл свідомо припинив трасляцію PageRank. Цілком можливо - як засіб проти свідомої торгівлі даним показником (посиланнями з зі сторінок з високим PageRank). Явище торгівлі PageRank почало набувати системного характеру, можна було говорити про уже частково сформований ринок з цінами, попитом, пропозицію та торговими точками.

Я, як викладач, з великим сумом мушу відзначити байдужість частини батьків та дітей-абітурієнтів щодо вибору майбутнього фаху :(
В результаті діти поступають далеко не на ті спеціальності, на які би їм вартувало. Вибір здійснюється або по "модній назві" або за інерцією.
Перший випадок особливо болючий для майбутнього студента. Адже тепер в період комерціалізації освіти кожен освітній заклад прагне ефектніше подати свої спеціальності, називаючи кафедри та факультети якомога модніше.
От і поступає абітурієнт на "курорти і туризм" не усвідомлюючи, що там його вчитимуть економіці, а не ходінню по горах,або на "Прикладну лінгвістику", не усвідомлюючи, що його чекає щонайменше 50% предметів на компютерну тематику з числа тих, що він вивчатиме. Або на "Культуру", не розуміючи, що готують там бібліотекарів :(. Я не проти бібліотекарів, але вважаю, що кожен має усвідомлювати, на яку спеціальність він збирається потратити 5-6 років свого життя.
Звичайно, можна сказати що це вина ВУЗу. Проте для комерційних вузів - це спосіб вижити і покраще продати свій товар (освіту). А державні вузи, хоч і чесніші в цьому питанні, але настильки громіздкі, що в них просто нема ефективної системи розяснення, що де вчать.
Але в будь-якому разі вирішується доля абітурієнта, а не когось іншого. Тому він чи його батьки повинні чітко розуміти куди він іде вчитися і які навчальні предмети його чекають. Якщо такої інформації нема - можна
1 Сходити в деканат та на кафедри, куди планується поступати. Вам дадуть розяснення
2 Подивитися розклад - побачити які предмети вивчають студенти. Теоретично можна попросити навчальні плани для ознайомлення (хоча розкладу уже достатньо для попереднього аналізу).
3 Взяти приватні консультації в студентів старших курсів, випускників та викладачів, щодо напряму освіти. Думаю, не відмовлять. Притому до суб'єктивних оцінок студентів не раджу прислухатися, краще попросити показати конспект чи інші навчальні матеріали. Випускники та викладачі - уже більш об'єктивні в своїх судженнях.
4 Попитатися у загалу (зокрема в Інтернеті)
5 Поцікавитися в кадрових агенствах (на сайтах, відділах працевлаштування, кадровиків і тп) щодо реального та перспективного попиту на ринку на фахівців вибраної спеціальності.

Задіяння згаданих (і інших механізмів) дозволило би з мінімальними втратами часу (день-два максимум) зрозуміти чи вибрана спеціальність буде справді цікавою для майбутнього студента, чи він вчитиметься лише заради "корочки" чи броні від призову.

Гугл випустив чергову цяцьку - на цей раз це програма акселератор, яка вствновлюється на комп'ютер користувача як проксі-сервер. Призначення - оптимізація трафіку користувача з метою покращення швидкодії.
Механізм - проміжне кешування та компресія сторінок на спеціальних серверах Гугла. Тобто сторінки до вашого броузера доставлятимуться не напряму зі сайту, а через сервери Гугла.

http://www.google.com/support/adsense/bin/static.py?page=tips.html
Цікаве дослідження Гугла щодо структури сторінки та зон уваги на ній. Дослідження зроблено в контексті визначення оптимального (по прибуткам) місця реклами на сторінці

Гугл розпочав тестування розміщення реклами Adsense в RSS-каналах. Це є сильним бонусом для сайтів-блогів, які часто не відвідуються користувачами через броузер, а просто переглядають ленти новин в RSS-форматі. Раніше такі сайти імовірно значно втрачали на рекламі. Тепер у них навпаки - буде можливість заробити

Вставка реклами відбувається не традиційним для AdSense JavaScript кодом, а вставкою малюнка зі спеціальною адресою (більше схоже на банерну рекламу)

Приклад такої реклами поки лише один
http://www.longhornblogs.com/MainFeed.aspx

Подивитися на неї можна, причепившись до ленти новин через RSS-рідер (наприклад Abilon)

Добре буде тим, чиї ленти імпортують інші! Щоправда тут може виникнути нюанс з накладанням реклами
По оговореннях на фахових англомовних форумах можна уже робити певні висновки щодо можливих впливів даної технології на галузь

Можна назвати зокрема такі:
- Почнеться боротьба за популяризацію каналів
- Стане вигідно роміщати весь контент в RSS, а не лише анотацію (інакше можна буде "залишитися на узбіччі")
- Крадіжка або агрегація RSS-каналів буде компенсуватися віддачею від показу реклами
- Акцент в Веб-проектах і надалі буде зміщатися від Веб-дизайну до формування контенту

Назагал зміни можна вважати позитивними якщо не для всієї спільноти, до для більшої її частини (включно з користувачами Інтернету) і для впровадження нових стандартів та технологій (зокрема Semantic Web)

Новина від Гугла - запущено систему банерної реклами, яка по своїй суті є формою Адсенсе з графічними банерами та оплатою за покази, а не за кліки.
Рекламодавці можуть визначати сайти де може крутитися реклама (що не виключає використання контекстого підбору реклами). Рекламодавець повинент задати максимальну вартість тисячі показів реклами.
Детальніше тут - http://services.google.com/ads_inquiry/sitetarget?hl=en
Підозрюю що причиною такому нововведенню стали скарги тих рекламодавців, які вважають що їхню рекламу навмисне склікують

Зіткнувся з наступною задачею - потрібна була програма для напистання HTML-коду в візуальному режимі, притому щоби задовольнялися такі вимоги як

• чистота коду. Лише HTML-strict теги, без візуального форматування, лише логічне форматування (заголовки, списки, семантичне виділення - теги CODE, STRONG, EMP і тп)
• всі теги повинні обов'язково закриватися (передбачалося
  висмикування HTML-коду і вставка в іншу сторінку)
• простота інтерфейсу та легкість
• безкоштовність

Після пошуків знайшов Amaya - http://www.w3.org/Amaya/ - офіційний проект
W3 Consortium (як любила казати мама - "знайшов сокирку під лавкою" :) )

Задовольняє всім перерахованим вимогам. Можна давати оператору для
написання фрагментів HTML-коду які потім вставлятимуться в сайт в якості
наповнення.

Також зручно писати текст для блогу. Власне зараз у цьому редакторі і пишу
даний текст.

Розкішну статтю побачив на securitylab.ru. SecurityLab.ru - "Черные" ИТ-проекты прижились в России - автор гарно описав основні причини провалу більшості проектів по комплексній інформатизації підприємств.
Як людина, яка має немалий досвід у цьому ділі, підтверджую дану статтю. І в твердженні, що провалюються від 50% до 80% процентів впроваджень - також.

Частою проблемою перед власником сайту є визначення усіх зовнішніх посилань на сайт. Знати хто і як, в якому контексті, посилається на сайт вкрай важливо та корисно.
Базовим методом розв'язання цієї задачі є використання спеціальних запитів до пошукових машин. Часто використовується запит link:yoursite або подібні в пошуковій машині Google.
Проте виникають дві суттєві проблеми
1. Запит повертає посилання лише на конкретну сторінку сайту, а не на всі сторінки. Це суттєве обмеження для сайтів з великою кількістю інформаційних сторінок (зокрема форумів, блогів, сайтів новин)
2. Запит повертає і внутрішньосайтові посилання. Що засмічує результат зайвою інформацією. Це суттєво для сайтів з великою кількістю сторінок та розгалуженою інформаційною структурою (приклади ті самі).
Тут може допомогти Yahoo та наступний синтаксис запитів до нього:
linkdomain:it.ridne.net -link:http://it.ridne.net -link:http://www.it.ridne.net -site:it.ridne.net

Написав для Форуму Рідного Міста гарну заміточку про те, як організовувати в реалі зустрічі віртуальних компаній.
Стаття актуальна для багатьох інтернет-тусовок, тому продублюю її тут також

Надибав гарний список ботів List of User-Agents (Spiders, Robots, Browser) - досить обширний і з описами.

Зусиллями мого брата нарешті опублікована остання книжка нашого батька Миколи Андрійовича Пелещишина.
Книжка називається "Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині". Цю книжку тато якраз встиг закінчити перед смертю в 1999 році, але до видававництва вона так і не потрапила.
Тепер вона вийшла друком в Тернопільському видавицтві "Підручники та посібники".
Книжка спеціальна, наукова. Цікава в першу чергу для науковців-археологів та істориків, з великою кількістю авторських ілюстрацій з місця археологічних розкопок та самих знахідок.
Кому потрібна книга - звертайтеся до мене.

Усе частіше пошукові системи та інші системи агрегації інформації з інтернету стають об’єктами переслідування за порушення інтелектуальної власності.
На цей раз “під обстріл” знову попав Гугл – Франс Прес подало в суд позов сумою 17 млн доларів на Гугл за порушення копірайту при републікації на своїй службі Google News новин агенства. http://news.com.com/2100-1030_3-5626341.html
Нагадаю, що дана служба автоматично агрегує новини з різноманітних джерел, рангує їх, і найважливіші виводить на чільні сторінки та забезпечує можливість тематичного пошуку по новинах.
Основними напрямками, по яких виникають проблеми глобальних сервісів з копірайтом є:

• Результати пошуку по “брендах”
• Контекстна реклама по “брендах”
• Видача та кешування інформації, що захищена копірайтом

Моя теза про наявність передумов для появи глобальних загроз для інтернету, яку я висловив пару повідомлень назад, таки знаходить, на жаль, підтвердження.
Нарешті на широкі маси винесено аналітичну інформацію про таку загрозу, як ботнети – мережі користувацьких комп’ютерів, що можуть віддалено керуватися зловмисниками. Дана інформація широко обійшла спеціалізовані сайти, з нею зокрема можна познайомитися тут - SecurityLab.ru - ПК-зомбоиды нацеливают на кражу персональных данных

У нас на ridne.net розмістився новий проект - Українська молодь в Польщі. Проект мав би стати свого роду інструкцією по виживанню наших молодих земляків при тимчасовому чи постійному переселенні в Польшу. Автор проекту - чоловік, який сам це все пройшов.
Гранти, новини, стипендії, поради та підказки - усе там.

Друзі прочитали попереднє повідомлення і чомусь вирішили що я паплюжу ІТ як напрям професійної діяльності.
Насправді так не є. Інформаційні технології - цікава, захоплююча та корисна річ. І фахівці по ІТ - потрібні, і, напевно, колись будуть займати достойне місце в супісльстві.
Мова про інше. Мова про те, що даний напрям людської діяльності став надміру модним та популярним, що неминуче призведе до болючих наслідків для тих, хто вибрав його не свідомо, а під впливом емоцій та агітації.